вівторок, 19 липня 2016 р.

Ш А Х И - 
гра для кмітливих та думаючих



    Подібно іншим іграм, що з’явилися на землі багато століть тому, шахи були винайдені дуже давно. Історія шахів, за деякими відомостями, налічує понад три тисячі років.
    Істинного їх віку вже ніхто не зможе встановити достовірно. За однією з найвідоміших легенд, історія шахів почалася приблизно в 1000 р. до н. е..: їх для одного правителя винайшов великий індійський математик, якому приписують і відкриття зведення чисел у ступінь. Спочатку в цю гру потрібно було грати вчотирьох і знищувати всі фігури супротивників, але з часом вона трохи трансформувалася, і в шахи стали грати вже два гравці.
        Історія шахів продовжилася їх розповсюдженням за межі давньої Індії. Вже в 600 р. до нашої ери про них згадували в перських поемах. Араби вдосконалили цю гру. Переможцем став вважатися той, хто ставив противнику «мат» – положення в грі, коли фігура «король» більше не має вільних ходів. Далі розповсюдження цієї інтелектуальної гри тривало кілька століть по всьому світу. Історія шахів в Європі почалася в І тис. н. е.., коли маври завезли їх до Іспанії. Далі гра поширилася в Італії, Франції та Португалії. Католицька церква негативно поставилася до шахів, і тривалий час їх забороняла. Незважаючи на церковні гоніння, вони продовжували свій тріумфальний хід по світу і постійно вдосконалювалися. Вважається, що вже до Х V ст. н. е.. вони придбали свій сучасний вигляд. Історія шахів в Росії почалася під час татаро-монгольських набігів, ще в ІХ – Х ст н. е.., а пізніше їх найчастіше привозили з Польщі. Російська церква також довго забороняла гру в шахи, але вже в Х VІІ столітті в неї грали знатні люди і духовенство практично по всій Росії.
    Слово «шахи» спочатку походить від перського слова «шах» (король) і давньоарабської слова «мат» (помер). Після появи шахів в Європі про цю гру і її теорії було написано безліч книг. Сучасні офіційно визнані правила шахів мало відрізняються від тих, за якими грали в цю гру 500 років тому.
       Шахова гра – це змагання, в якому два суперника за певними правилами по черзі переміщають фігури на 64-клітинній дошці з темними і білими квадратами. Найбільш поширеною її різновидом, що витримала випробування часом, є класичні шахи. Правила такої гри були прийняті ФІДЕ (Міжнародна шахова федерація). У переважній більшості змагань міжнародного рівня діють зафіксовані в 2004 р. Конгресом ФІДЕ «Правила шахів». Згідно з ними, поля шахівниці називають білими і чорними. Відповідно суперники грають шаховими фігурами білого і чорного (темного) кольору. Надруковане зображення дошки називають шахової діаграмою. У змаганнях дошка розташовується так, щоб ліве кутове поле, найближчим до кожного гравця, було чорного кольору. Прямий поздовжній ряд клітин (полів), що починається і закінчується на крайніх (граничних) полях, називається вертикаллю. Поперечний ряд полів називається горизонталлю. Ряд полів, дотичних тільки кутами, називають діагоналлю. Ряд дотичних послідовно полів, центри яких з’єднуються одним відрізком прямої лінії, називають шахової лінією.
    Всі шахові фігури мають свою назву, траєкторію руху і початкове місце розташування. Ходи записуються за допомогою певних правил і позначень у вигляді тексту, званого шахової нотацією. Всі фігури належать до одного з шести типів, кожен з яких має свої властивості, які проявляються в їх переміщенні. Суперники на початку гри мають по 16 фігур. Повний їх одноколірний набір: король, ферзь, по 2 слона і коня, 2 тури, 8 пішаків. Колір фігур визначають за допомогою жеребу. Первісне розташування шахових фігур завжди залишається незмінним, на певних полях. Поля з фігурами називають зайнятими, а без них – вільними. Пішаки розташовуються на полях 2 і 7 горизонталі; лодії – на кутових полях, біля них – коні, за ними – слони. Ферзі розташовуються на полях d1, d8, а королі – на e1, e8.
        Для будь-якого гравця в шахах можливий один із трьох результатів партії: програш, нічия, виграш. При виграші переміг суперник оголошує програв «мат», а при нічиїй оголошується «пат».
         Теорія шахів являє собою всю сукупність знань про закономірності та особливості цієї гри. Вона дає оцінку кожної ситуації та рекомендації з просування фігур до мети. Без вивчення теорії шахів неможливо досконально вивчити цю гру і добитися в ній успіху.