Релаксація

===================================================================

=====================================================================

====================================================================

===================================================================

===================================================================

================================================================

                                                Автор: Руслан Дудич

ЖИТТЯ - ЦЕ ПРОСТО ДИВНА КАЗКА

       Дитинство-казка, мов чарівна мить,
Там завжди сонячно і світло.
І річка вдаль приваблива біжить,
А поле травами розквітло.
Там стільки сонця, радості, тепла,

      Краси чарівної без краю!
Там наймиліша стежка пролягла,
Лиш вороття туди немає.
Там велетні дерева до небес,
Струмочки чисті, гомінливі,
Повсюди стільки казки і чудес…
Там ми були такі щасливі!
В дитинстві все яскраве і дзвінке,
Уміє серце милувати.
А малинове сонечко таке,
Що у словах не передати.
А неба синь нас кликала в політ,
Там чисті роси найсвітліші.
Там вперше пізнавали дивосвіт
Й були, мабуть, найщасливіші.

-------------------------------------------------------------------------------------

-------------------------------------------------------------------------------------
Годы проходят - а мы и не жили: Мало смеялись, мало любили. Видели мало, чуть больше читали, И отчего-то так сильно устали. Мы торопились, но время теряли; К счастью стремились, но много страдали. Правду искали, в себе сомневаясь; Праздника ждали, тоске отдаваясь. Часто мы были собой недовольны: То возносились, то падали больно. Многого слишком мы в жизни боялись, Редко судьбе мы своей доверялись. Нам всё хотелось понять и освоить, Всё полюбовно и мудро устроить. Годы проходят - а мы и не жили: Мало смеялись, мало любили.
-------------------------------------------------------------------------------

ПАМ"ЯТІ БЛИЗЬКИХ.

Так щемно ще ніколи не було...

Згадалась юність і село.

батьки здорові, бабця сива.

Садок старий, у плоті слива,

довкола зелено, святково

І чиста, в клеченні світлиця...

Квітує липою криниця,

теплО приємне, а не спека.

і хліб лежить на рушникові.

Парує молоко із глека,

У вікнах літо, свято, Трійця,

за стіл батьки й бабуся сіли.

вода в відрі блищить по вінця.

У церкві дзвони відзвонили,

із сиром кручені млинці,

Із пЕчі хліб і голубці,

що мали - тим були багаті.

зелений борщ і м"ясо з смальцю,

кисіль і пиріжки на яйцях...

На лавці бабці гомонять

Усе смачне і пахне в хаті,

Дівчата миттю червоніють -

про тих, кому лиш двадцять п"ять,

про урожай і болячкИ

Малеча гонить - гамір, сміх,

ведуть поважні балачки.

І свято щирістю світилось,

із вовни м"яч один на всіх.

на хлопців глянути не сміють.

веселий спів звучав повсюду.

Куріла вулиця від люду,

І перелаз не пустував -

Згадалась юність і село...

туди-сюди народ снував.

і небо з ласкою дивилось...

Так радо, любо там було...