Моя школа

Комунальний заклад "Навчально-виховний комплекс "Долинська гімназія - загальноосвітня школа 

І-ІІІ ступенів №3 Долинської районної ради"

     Світ без чудес, як земля без неба. І чудес у нашому світі так багато, як і неба над нами. Тільки треба побачити їх і тоді у звичайному відкриється диво. Вловіть погляд маленької дитини. Придивіться до неї – невже це не найбільше диво світу?! Відчуйте – через очі малечі на вас дивиться Бог. Дитячі очі тому й світлі, бо вони – очі Світла, а Душа – прихований діамант, який мов рослина, розквітне тільки на зволоженому ґрунті. Благодатним ґрунтом є середовище, що сприяє розвитку: класи, навчальні кабінети, комп’ютерні класи,

дослідницькі

лабораторії.

      А педагог, покликаний стати Сонцем, бо не тільки зігріє серед холодного та цинічного світу, а й помітить талант у дитині, буде його розвивати. Адже людина, отримавши від Бога талант, повинна впродовж життя примножувати його і повернути Творцеві. Таким є закон світобудови, в ньому вищий сенс існування людини на Землі. Саме тому діти – це майбутнє будь-якої нації, будь-якої держави.

      Ні для кого не таємниця, що найбільш обдаровані діти живуть на Україні. І вони вже неодноразово доводили, що, якщо талановиті, то талановиті в усьому!!! На кожному кроці ми бачимо спалахи дитячих талантів вправних і впевнених, допитливих і ерудованих, але кожному з них потрібна неабияка увага, тому що всі вони необхідні народу, країні, а, можливо, й світові. Успіх, праця та високі результати – це їх відчайдушне кредо. А заповітна мрія – стати Нобелівськими лауреатами. Але, якщо їх не підтримати, Божі вогники в очах таких талановитих дітей згаснуть назавжди. А, отже, зникнуть Краса, Любов, Милосердя, Людяність, Прогрес – зупиниться Життя. Адже ми, молодь, бачимо по-новому старі прописні істини та бажаємо змінювати на краще сьогодення та майбутнє.

     Незгасне світло дитячої мрії. Воно живе там, у найпотаємніших куточках душі. Тільки мудрому наставнику дано відчути тепло трепетного, несміливого животворного промінця надії, що так злякано тріпоче від найменшого подиху вітру – мовчазного, підступного спокусника.

      У Стародавній Греції стверджували: учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, а факел, який потрібно запалити. А запалити його може тільки той, хто палає сам. Тільки добре вчительське серце здатне захистити цей промінь, не дати йому згаснути. І приходить час – маленька іскра розгорається яскравим полум’ям, вогонь якого у змозі освітити незвідану пітьму.

    Наш час – час змін і перетворень у різних сферах життя, зокрема й у навчально-виховному процесі. У нас мають  виховати людину перспективну, ділову, яка вміє поєднати багатий духовний світ, знання, практику та ініціативність. Зрештою, зробити нас щасливими, впевненими в собі, таких, які сміливо крокують у незвідане завтра.

    Освіта – це становлення людини, віднаходження нею себе, свого образу. Сучасна школа виділила головні цінності : дитина, культура, творчість,         – реалізація яких можлива тільки за умов використання інноваційних технологій навчання та компетентнісного підходу до організації навчально-виховного процесу. Такий підхід повинен залишатись головним у роботі кожного педагогічного колективу

     Сьогодні відбуваються зміни освітньої парадигми: пропонуються інші зміст, підходи, форми, поведінка й педагогічний менталітет у здійсненні навчально-виховного процесу. А бути педагогічно грамотним фахівцем неможливо без вивчення великого арсеналу освітніх технологій та ідей, без впровадження елементів сучасних систем навчання.

    Власна пізнавальна активність школяра, прояв творчого мислення є важливою умовою ефективності навчання, що значно впливає на темп, глибину, міцність і якість оволодіння матеріалом, на формування світогляду, переконань, поглядів. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи має володіти такими якостями :

-         гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях ;

-         самостійно та критично мислити ;

-         уміти бачити та формулювати проблему (в особистому та професійному плані) знаходити шляхи раціонального її розв’язання;

-         усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в практичній діяльності ;

-         бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити ;

-         грамотно працювати з інформацією ( вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити потрібні узагальнення, зіставляти з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем );

-         бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти виходити з будь-якої ситуації ;

-         уміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня. 

Як відомо, кожна людина протягом життя прагне пізнати свій шлях. І часто не знаходить його. Хто винен у цьому? Хоча й значна кількість державних документів України вказує на активне сприяння виявленню й розвитку талантів і науковцями розроблені психолого-педагогічна та методична база, яка допомагає не тільки з’ясувати сферу обдарувань, а й передбачити рівень, якого може досягти учень за відповідних умов. Але, на превеликий жаль, документ, навіть якщо він і “План розвитку на період...”, лише фіксує проблему і розкриває реалії. А цього, зрозуміло, не досить.

   Адже процес розвитку таланту – це вічний рух. І часто саме він є найціннішим надбанням людини, а не результат, як це не дивно. Часто від випускників нашого закладу можна почути :  “Я вдячна (вдячний) школі за те, що вона мене навчила самостійно працювати, постійно ставити перед собою мету та завдання й досягати та виконувати їх“.

  Учитель творчий, який сам прагне до досягнення високих результатів, є тим прикладом, що допомагає учневі цілком свідомо, з урахуванням своїх здібностей здійснити розвиток талантів. Вміння педагога методично правильно організувати цей процес згодом дасть учням змогу досягти високих результатів.

1. Історія будівництва школи

2. Відкриття школи

3. Школа - наш спільний дім

          Щасливий час становлення особистості, час надій і розчарувань, віри і зневіри  бере він свій початок зі шкільної парти. Тому так важливо, щоб школа стала для кожного вихованця захопливим, яскравим світом, який розкриє свої таємниці, відчинить двері в ще незвідане, безмежно цікаве, дасть повірити у власні сили, подарує надійні крила дитячим мріям. Адже кожна дитина – окремий нерозгаданий світ. А зрозуміти, виховувати й розвивати її здібності можливо тільки за допомогою добра й справедливості.  Особистість дитини стає суб’єктом пріоритетним, метою освітньої системи, а не засобом досягнення якоїсь цілі.

        “ Усе тече, все змінюється”, - стверджують філософи. Та незмінним залишається потяг людини до знань. Ще Сократ говорив, що немає нічого важливішого, ніж самоосвіта та освіта своїх ближніх. Відтоді минуло чимало століть, але проблеми освіти не лише не втратили актуальності, а й стали визначальними для людства. Тож знову й знову невгамовний шкільний дзвоник кличе дітей у Країну Знань. І поспішають учителі, молоді  й сивочолі, до своїх класів. І кожного разу – все, як уперше. Дитячі очі, кмітливі й вдумливі, усміхнені й сумні, насторожені й уважні... Вони дивляться на вчителя й чекають, чекають нових відкриттів. Вони вірять, що їхні мрії колись стануть реальністю. Праця вчителя подібна праці хлібороба і будівельника – із зерен добра і справедливості вирощує він дитячу душу, із цілини знань складає дитячий розум. Вчитель навчає, виховує, розвиває дитячу увагу, пам'ять, уяву. Він допомагає учням знайти свій шлях в житті. А головне   своїм словом викладає найскладнішу в світі науку – бути людьми. І всі ці таїнства відбуваються в школі. Школа – це країна знань. її немає ні на одній географічній карті. Та про неї знає кожен, адже саме в стінах рідної школи ти проводиш половину свого дитячого життя.  Кожен наш день – це випробування на людяність, моральність, витривалість. Хочеться, щоб не згасав вогонь цих прекрасних якостей, щоб у кожній дитині  вчитель бачив Божу іскру. Всі, хто досяг життєвого успіху, як ніхто розуміють, що сходження на вершину складне і тернисте. І як добре, якщо поряд – небайдужий друг. Його підтримка, допомога, порада так необхідні! Вчителю!!! Зумій стати Світлом, яке живитиме вогонь дитячої душі! Коли це потрібно – будь Силою, а в якийсь момент – Тишею, стань Вітром, але попутним, Тінню, що дарує прохолоду, Водою, яка втамує спрагу, і мрії дітей здійсняться, таланти розквітатимуть. А на українському Олімпі кожного року з'являтимуться нові талановиті зірочки, які сяятимуть ще яскравіше на радість людям, на користь Батьківщині, на людську вдячність і пошану!