Про дружбу

В житті усім потрібна дружба:
І для розваг, і для журби, й для служби.
Із другом легше в світі жити,
Але й дружити треба вміти.

Слід другові допомагати,
В пригоді завжди захищати,
Слід жарти друга розуміти
Й самому жартувати вміти.

Коли ж якесь нерозуміння,
Потрібно виявить терпіння.
При сварці – швидше помиритись –
Не варто з друзями сваритись

____________________________________________________________

ПРИТЧА ПРО ДРУЖБУ

Олена Бондар (Бондаренко)

В якімсь селі дідусь один вмирав,

На Той світ вже збирався у дорогу...

До рук ікону взяв, поцілував,

Хоч я й старий, та міг би ще служить, 

А наостанок все д прохав у Бога:

Порадником і дітям і онукам,

Відстрочив трохи з сонечком розлуку.

Якби ж ти, Боже, дав іще пожить

Господь почув, подумав і спитав, 

Тобі пожити... Добре, скільки хочеш?

Сховавши усміх, зазирнувши в очі:

Відстрочить, кажеш? - Може б я і дав

На гілці скільки майорить листочків.

Дідусь ожив відразу, звеселів,

Подумав про онуків, про синочків

О Господи! Ти стільки дай років -

-Ні, не проси, - і це тобі багато.

-Ні, це багато, Бог йому на це, -

Не можу скільки літ тобі ще дати.

-Ну, скільки яблук має деревце?

По справедливості і по заслузі.

-Тоді дай стільки, скільки за роки

Хороших, вірних мав я друзів.

-Хай буде так, - торкнувсь його руки.

.................................................................

І Бог пішов, а той дідусь піднявсь

І сиві вуса підкрутив завзято, - 

Бо друзів за життя він стільки мав,

Як яблук і листочків разом взятих!

І душу мати чисту, мов кришталь!

В цієї притчі є проста мораль:

Щасливо й довго в світі щоб прожити -

Любити треба світ, з людьми дружити.